Свято Стрітення
відзначають у пам'ять про те, як Діва Марія принесла до Єрусалимського храму
Ісуса Христа на 40-й день після Його народження для посвячення Богові.
Там їх зустрів старець Симеон, доброчесного життя людина, якому було обіцяно від Бога, що він не помре, поки не побачить Спасителя. Симеон довго чекав цієї події.
За переказом, він жив майже 300 років. І одного дня з навіяння Святого Духа прийшов у храм. Він узяв Немовля на руки і, славлячи Бога, промовив:
«Нині відпускаєш у спокої раба Твого, Владико, як і казав Ти, бо побачили очі мої спасіння Твоє…».
Старець Симеон названий Богоприїмцем, бо прийняв на руки Христа.
У деяких місцевостях Свято Стрітення мало й інші назви — Зимобор та Громниці. Перша назва цілком зрозуміла — боротьба зими за свої права, а ось друга — трохи дивна. Вона пов'язана з обрядом освячення свічок літніми громами. У цей день у храмах відбувалася торжествена служба, після якої святили воду й свічки.
Кожен
господар обов'язково готував власну громничну свічку і ніс на посвяту. Після
повернення з церкви він запалював її, «щоб весняна повінь не пошкодила посівів,
і щоб мороз дерев не побив». Цей обрядовий атрибут мав постійно стояти на
покуті. Літом, коли часто-густо гуркотіли грози, а блискавка могла влучити в
господарські та житлові будівлі, у хатах запалювали громничну свічку, як
надійний оберег від лиха.Там їх зустрів старець Симеон, доброчесного життя людина, якому було обіцяно від Бога, що він не помре, поки не побачить Спасителя. Симеон довго чекав цієї події.
За переказом, він жив майже 300 років. І одного дня з навіяння Святого Духа прийшов у храм. Він узяв Немовля на руки і, славлячи Бога, промовив:
«Нині відпускаєш у спокої раба Твого, Владико, як і казав Ти, бо побачили очі мої спасіння Твоє…».
Старець Симеон названий Богоприїмцем, бо прийняв на руки Христа.
У деяких місцевостях Свято Стрітення мало й інші назви — Зимобор та Громниці. Перша назва цілком зрозуміла — боротьба зими за свої права, а ось друга — трохи дивна. Вона пов'язана з обрядом освячення свічок літніми громами. У цей день у храмах відбувалася торжествена служба, після якої святили воду й свічки.
Страсні
свічки виготовляли за особливою технологією, суворо дотримуючись послідовності
обрядодій. Вони мали певну форму й розміри. Найпопулярнішими були трійці —
вичурні тризубчаті свічки, оздоблені різнокольоровими розмальовками та
прикрасами.
Не меншу роль у повсякденному житті відігравала й стрітенська вода. Вона мала ті ж властивості, що й йорданська. Селяни, йдучи до церкви, брали з собою нову невживану посудину, наповнювали її свяченою водою і зберігали протягом року. Вона вважалася цілющою і вельми помічною від багатьох недуг. Стрітенською джерелицею натирали хворі місця, давали пити од «пристріту» або «дання» — хвороб, викликаних «поганим оком».
Джерело: http://orthodoxy.org.ua/data/15-lyutogo-svyato-stritennya.html
Рекомендуємо переглянути фільм.Стрітення.Що святкуємо?
Не меншу роль у повсякденному житті відігравала й стрітенська вода. Вона мала ті ж властивості, що й йорданська. Селяни, йдучи до церкви, брали з собою нову невживану посудину, наповнювали її свяченою водою і зберігали протягом року. Вона вважалася цілющою і вельми помічною від багатьох недуг. Стрітенською джерелицею натирали хворі місця, давали пити од «пристріту» або «дання» — хвороб, викликаних «поганим оком».
Джерело: http://orthodoxy.org.ua/data/15-lyutogo-svyato-stritennya.html
Рекомендуємо переглянути фільм.Стрітення.Що святкуємо?
Немає коментарів:
Дописати коментар