Пам’ятаємо та не забудемо ніколи…

 


А сотню вже зустріли небеса… Летіли легко хоч Майдан ридав… Із кров’ю перемішана сльоза… А батько сина ще не відпускав.. Й заплакав Бог,побачивши загін: Спереду сотник молодий вродливий І юний хлопчик в касці голубій, І вчитель літній- сивий - сивий.. І рани їхні вже не їм болять.. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло.. Як крила ангела злітаючи назад, Небесна сотня в вирій полетіла… Пам’ятаємо та не забудемо ніколи…

 




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

День Сонячних дітей

Крок до професії

До уваги учнів та батьків Ямпільського ліцею! Триває реєстрація на І етап Всеукраїнських олімпіад !