21 жовтня у понад 60 країнах світу відзначили Всесвітній День Гідності (Global Dignity Day), цього року Україна вперше долучилася до цієї акції. Родзинкою відзначення став флешмоб, що мав на меті показати гідність у повсякденному житті.
Учні 5-9 класів Ямпільської ЗОШ І-ІІІ ст. безпосередньо взяли участь у цій акції.
За підтримки ініціативних молодих людей із організації Global Shapers Lviv Hub, соціальної ініціативи «Тося не зробить», волонтери Анастасія Туманова та Дана Кушплер, разом з психологом Христиною Максимець поспілкувалися з учнями про їхнє бачення та роль гідності у житті кожної людини. Учні переглянули відео про те, як цей день відзначали в інших країнах світу, обговорили 5 принципів гідності та чітко визначили, що вони як школярі можуть зробити у своїй сім’ї, класі чи школі, щоб розвивати гідність. Директор школи, Михайло Іванович Дума, вчитель християнської етики та класний керівник 4 класу допомагали дітям та брали участь в обговоренні принципів гідності.
Найактивніші учасники були нагороджені подяками від
дирекції школи та книгами автора Шон Кові «Сім звичок високоефективних
підлітків» від гостів. На завершення Анастасія та Дана пригощали учасників
смачним какао та кексами.
Окрім цього, практичний психолог на електронному порталі "Твоє місто" поділилася своїми рекомендаціями "Як говорити з дітьми про гідність. 4 поради для батьків".
Чи всі ми розуміємо, що ж мається на увазі, коли говоримо «бути гідним»? У словнику синонімів можна відшукати такі поняття як: достоїнство, гордість, самоповага та гонор. Психолог та гештальт-терапевт Христина Максимець вважає, що гідність – це самовідчуття людиною своєї цінності з урахуванням цінності інших. Це відчуття поваги як до себе, так і до інших. Але як говорити із дітьми про це почуття? Дитина різними шляхами може отримати інформацію про те, що таке гідність, але найважливішим тут є досвід переживання гідності. Адже гідність у нас формується шляхом уваги, поваги та підтримки від інших.
1. Шляхом від протилежного.
Як би це абсурдно не звучало, але допомогти дитині зрозуміти як це бути гідним – можна шляхом від протилежного. У житті кожної дитини є моменти, коли вона плаче чи жаліється батькам на несправедливість, зверхність, агресію, ігнорування, біль, самотність, тощо. Те, що в таких ситуація вона переживає, сигналізує самій ж дитині про те, що хтось порушує її особистісні кордони, а цим кордоном є почуття поваги до неї, її цінності.
Відчуття нікчемності, приниження та образи дають можливість дитині зрозуміти, що таке негідний вчинок, як не варто робити з іншими і коли варто захищати себе. Тоді дитина розуміє, що таке гідність, самоповага та взаємоповага – це коли помічають тебе і твої почуття, з тобою «рахуються» і ти є важливим.
Пояснити дитині що ні вона, ні хтось інший не заслуговує на погане ставлення до себе. І навіть, якщо такі ситуації стаються, вона зобов’язана про себе попіклуватися – захистити себе або допомогти іншим.
2. Виховує оточення.
Найкраще виховувати дітей своїм власним прикладом та поведінкою. Ставлення дорослих до дітей визначає модель поведінки, яку діти будуть втілювати у своєму житті. Навчити дитину бути гідною – означає самому бути гідним. Діти копіюють не лише поведінку, але й цінності та моральні принципи дорослих. Але якщо діти все ж таки стали свідками негідної поведінки, наприклад сварка між дорослими, спробуйте потім окремо пояснити дитині причини такої ситуації.
3. Співпереживати.
Розмовляти з дітьми про ситуації, які сталися з іншими людьми. Важливо, щоб дитина не лише знала, бачила чи спостерігала за ситуаціями, але й навчилася помічати інших людей. Це як «слухати» і «чути», «дивитися» і «бачити», аналізувати ситуацію з точки зору гідний-негідний та проживати її емоційно. Наприклад, «Як ти думаєш, що може переживати ця дитина, коли з нею ніхто не хоче бавитися через те, що… ? Як тобі, коли з тобою ніхто не хоче спілкуватися?».
4. Хвалити та зауважувати гідні та достойні вчинки дитини.
Щиро захоплюватися дитиною в ситуаціях, коли вона вчинила щось добре. Іноді вчинки дітей є гіднішими за вчинки дорослих, але нам соромно це визнавати і озвучувати перед дітьми. Дорослим важко визнавати, що діти в чомусь є за нас кращими.
Поважати дитину, навіть якщо їй 3 чи 14 років. Фіксувати у дитини її позитивні та достойні риси характеру, дозволяти бути такою, якою вона є. Вона повинна знати про свою цінність, бути впевнена у ній.
http://tvoemisto.tv/news/yak_govoryty_iz_ditmy_pro_gidnist_4_porady_dlya_batkiv_73750.html
Немає коментарів:
Дописати коментар